Книги-ювіляри 2023 року

Онлайн-виставка дитячих книг, випущених після 24.02.2022 року

 "Сторінки обпалені війною"

1. Лариса Денисенко "Діти повітряних тривог". Ілюстрації Олена Лондон. Видавництво "Видавництво".

Зловісні ракети - артилерія російського лихосилля - перетворили нас в дітей повітряних тривог. Укритя, вречі, бомбосховища, інші міста і країни - наша нова реальність. Але ми вбережемося, переможемо та обов'язково перетворимося на дітей повітряних поцілунків...

Тут, під обнією обкладинкою - тривожні дитячіц досвіди війни та надії.

2. Олена Максименко «Пси, які приручають людей». Ілюстрації: студія «сері/граф». Видавництво "Портал".

 Бути підлітками непросто. А бути підлітками в прифронтовому містечу на українському Сході року 2014-го... дуже-дуже непросто, але й цікаво!  До одвічних викликів дружби і закоханості, ревнощів і внутрішніх страхів, самовираження і шкільних проблем додаються нові. Прийняти однокласника-переселенця, опанувати домедичну допомогу, пересидіти обстріл у підвалі, побачити смерть, урятувати життя. Відстоювати свою історію і свої цінності.

3. Оля Русіна "Абрикоси зацвітають уночі". Видавництво "Видавнцтво Старого Лева".

     Високо в небі над Донбасом літав безпілотник, а потім він зустрів хлопчика Устима і його собаку Жменьку. Життя поблизу окупованих територій, де живе хлопчик - незвичне, але й там можна зустріти справжнього друга, побачити світ іншими очима і знати, що на твоїй вулиці неодмінно цвістимуть абрикоси.

4. Володимир Чернишенко, Тетяна Копитова «Битва за місто». Видавництво "Артбукс".

"Битва за місто" - книжка, яка ародилася під час війни. 

Вона покликана допомогти дітям, які всупереч власної волі стали учасниками цієї несамовитої війни, повірити у те, що світло переможе темряву, а зло обов'язково буде покаране.

5. Олена Захарченко "Метро до темного міста". Ілюстратор Тетяна Боковська. Видавництво "Видавництво Старого Лева".

Чи знали ви, що через старі закинуті гілки київського метро можна потрапити в Інший Київ? Він постав тоді, коли й звичайний, тільки живе тут багато дивних істот і цікавих людей. Іншому Києву загрожує небезпека — темні сили хочуть його знищити. Лихо нависло й над звичайним Києвом, місто може не вистояти у боротьбі з ворогом.

Дев’ятикласник Марко випадково знайомиться з Любавою, дівчиною з Іншого Києва, хоча навіть не уявляє, якою небезпечною пригодою це стане для нього. Але чому це трапилося саме з ним? Можливо, причина криється у якійсь давній родинній таємниці Марка, про яку йому так не хоче розповідати мама? Та у хлопця немає часу на роздуми — потрібно рятувати Київ від нападу підступного Демона. Разом з Марком та Любавою на захист міста стають лицарі з минулого, українські герої і навіть потойбічні сили. Проте Демон так легко не здається і може накоїти багато лиха. Чи вистоїть Київ?

6. Катериина Єгорушкінка "Мої вимушені канікули". Ілюстрації Соні Авдєєвої. Видавництво "Віват".

   Коли настають канікули, школярі відпочивають або подорожують. Та цього разу канікули у Віри не звичайні, а вимушені: спричинені війною.

    Разом із батьками й меншим братиком дівчинка переїжджає у підвал своєї багатоповерхівки, ховаючись від обстрілів. Сім'я намагається пристосуватися до нової реальності. Топити сніг, коли зникає вода. Зігріватися співом, коли зникає тепло. Вірити у безпеку рідних, коли зникає зв'язок.

    Здається, звичайний світ руйнується і відбудувати його можна лише в уяві чи комп'ютерній грі. Шукаючи в собі світло, до якого не долітають ракети. Підтримуючи тих, хто поряд.

     У книзі Катерини Єгорушкіної ви знайдете не тільки щемну історію Віри, а й поради й заспокійливі практики від психологині Світлани Ройз.

    

Онлайн-квест бібліотекою "Герої книг запрошують"

 

Квест

Тиждень дитячого читання

             

        Друзі, сьогодні у нашій бібліотеці стартує Тиждень дитячого читання під гаслом "Слався, величайся, зіркою гори, українська книжко, серед дітвори".     

Книжкова виставка "Слався, величайся, зіркою гори, українська книжко, серед дітвори" у приміщенні бібліотеки

Ласкаво просимо!

 350 років від дня народження Пилипа Орлика

    Пилип Орлик – український політичний, державний і військовий діяч, Генеральний писар, Гетьман Війська Запорозького у вигнанні (1710-1742), поет, публіцист – народився 11 (21) жовтня 1672 на території нинішньої Білорусі в сім’ї родовитої литовської шляхти чеського походження — Орликів.

         Навчався в Києво-Могилянській академії, де його вчителем був професор філософії Стефан Яворський. Саме за його рекомендацією молодий Орлик став секретарем канцелярії київського митрополита, а через короткий час був запрошений до гетьманської канцелярії в Батурин.

         Києво-Могилянську академію Пилип Орлик закінчив у 1694 році. Навчався відмінно, проявив поетичний талант та талант ораторства, цікавився філософією й літературою, добре володів українською, польською, церковнослов’янською, болгарською, італійською та іншими мовами.

         З 1702 (за іншими джерелами — з 1706) року був Генеральним писарем та довіреною особою Івана Мазепи. 1708 року взяв участь у виступі Гетьмана Івана Мазепи проти Петра I.

         Після Полтавської битви емігрував до Османської імперії.

         За Іваном Мазепою до Бендер пішли близько 50 провідних представників старшини, майже 500 козаків із Гетьманщини та понад 4 тисячі запорожців. Ці «мазепинці», як їх часом називають історики, були першою українською політичною еміграцією. Вони і обрали 5 квітня 1710-го року Пилипа Орлика гетьманом України (у вигнанні). Обрання відбулося в присутності запорожців, генеральної старшини, козацтва, а також османського султана і шведського короля Карла ХІІ.

         Основними пріоритетами зовнішньої політики Пилип Орлик уважав: необхідність шведської протекції з гарантією незалежності й територіальної цілісності України, встановлення міцного миру та військового союзу з Кримським ханством.

         У 1711 та 1712 роках двічі намагався збройною боротьбою здійснити свої права на рідній землі. В 1714 році був із Карлом ХІІ у Молдовському князівстві, а потім разом із ним переїхав до Шведської імперії, де перебував аж до 1720 року. У 1720 році через Німеччину, Чехію, Шлезьк прибув до Речі Посполитої, де пробув до березня 1722 року. З Речі Посполитої виїхав до Османської імперії, де затримався якийсь час у Хотині над Дністром, потім у Серезі, врешті зупинився в Салоніках та прожив тут до 1738 року. А згодом, побувавши якийсь час у Чернівцях, Каушанах та в Букарешті, переїхав до Ясс (колишня столиця Молдовського князівства), де й помер у 1742 році.

 

        Конституція Пилипа Орлика – «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорозького» – це договір гетьмана Війська Запорозького Пилипа Орлика зі старшиною та козацтвом Війська, укладений 5 квітня 1710 року, який передбачав ратифікацію шведським королем Карлом XII.

         

    Конституція Пилипа Орлика – документ великої значущості в історії українського державотворення, перша українська та одна з перших європейських конституцій.

         Конституція обмежувала привілеї гетьмана та старшини, вирівнювала козаків у правах, зберігаючи при цьому окремий статус запорожців. Окрім того, передбачала політичну незалежність України від Московії та розбудову незалежної української Церкви.

         Конституція вперше запропонувала розподіл влади на окремі гілки. Законодавча влада – Генеральна Рада, до якої мали входити генеральна та полкова старшина, представники козацьких полків (генеральні радники) і Запорозької Січі. Генеральна Рада мала скликатися тричі на рік – на Різдво, Великдень та Покрову. Впродовж часу «між сесіями» повноваження Генеральної Ради виконували гетьман і Рада генеральної старшини – вища виконавча влада. Суд за Конституцією мав бути незалежний. Уперше Орлик застосовує поняття «вільний народ», тобто населення конкретної території, яке має самоврядні права.

         Пилип Орлик залишив після себе багато листів і великий рукописний «Діаріуш подорожній» («Щоденник», 1720-1733, частково його видали 1938 року та повністю у 2013 році (видавництво «Темпора»).

         Пилип Орлик написав також поетичні книжки: «Прогностик щасливий», приурочений полковнику Данилу Апостолу (1693), «Алкід Руський», присвячений Івану Мазепі (1695), а на честь полковника Івана Обидовського – «Гіппомен сарматський» (1698).

       

      До останніх своїх днів великий гетьман невтомно шукав підтримки української державності у володарів Франції, Великої Британії, Ватикану, Саксонії, Прусії, привертав увагу європейських володарів до трагічної долі рідної країни, розділеної між зажерливими сусідами.

        Оригінал Конституції Пилипа Орлика зберігається у Швеції. Його вперше привезли в Україну 16 серпня з нагоди святкування 30-річчя Незалежності.

         

        Боротьба за Незалежність тривала не один день і триває досі. І, незважаючи на всі негаразди і затятість наших одвічних ворогів, Україна була, є і буде.

           Слава Україні!

14 жовтня - День захисника України

За нашу рідну Україну,

Що зберегли за всі віки -

Низький уклін і тричі "СЛАВА!"

Українські захисники!

    Вітаємо наших ЗАХИСНИКІВ – Днем захисника України! Це – свято спадкоємності героїчних традицій нашого народу, сили духу й мужності, відданості своїй Вітчизні і гордості за її ратну славу. Віримо в нашу ПЕРЕМОГУ. Чекаємо на кожного з Вас.

Історія українського війська

    До свята учні нашої школи підготували подарунки, які передані нашим воїнам на передову.

 Вінниця - мій рідний дім

        Вінниця – місто не тільки місце нашого проживання, але й найрадніше і найкраще для кожного вінничанина. Унікальний ландшафт – де Південний Буг «огортає» пагорб, на якому розташована вулиця Соборна, створює відчуття спокою та затишку. Хто з вінничан не любить поблукати верхньою та нижньою Єрусалимкою, прогулятися по набережній Південного Бугу у хорошу та сонячну погоду, відвідати вінницькі парки – Центральний, Вишенський, Лісопарк, П´ятничанський (колишня садиба Ґрохольських).

         Попри те, що ввесь світ такий великий, і кожна країна, місто і містечко по своєму цікаве, але в наших серцях найкращим містом є Вінниця. 

 

Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек

    

    Сьогодні стартує Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек. Ми також приєднуємося до участі в місячнику, який цього року проходитиме під гаслом «У нас єдина мета – Україна свята нездоланна ніким і ніколи!» з 1 по 30 жовтня.

 Міжнародний день миру

Мир на землі — це затишок і тиша,

Це сміх дитячий і душі політ,

Коли поет чарівні вірші пише

Про незвичайний, дивовижний світ.

Мир на землі — це росяні світанки,

Краса і творчість, пісня у гаях.

Мир на землі — це вечори і ранки

Із радістю і щастям у серцях.

Мир на землі — це дім і мама, й тато,

Й любові стільки — просто через край!

Це та земля, де щастя є багато

І в кожній хаті — хліба коровай.

Це та земля, де сміх і пісня лине,

А діти йдуть до школи знов і знов.

Й ніколи у боях ніхто не гине,

Бо там господар - щастя і любов.

Надія Красоткіна

     1982 року було прийнято рішення Генеральної Асамблеї ООН відмічати Міжнародний день миру в третій вівторок вересня. Вже пізніше, 2001 року, Міжнародний день миру був затверджений 21 вересня.

            Щороку в Штаб квартирі ООН в Нью-Йорку цього дня о 10.00 за місцевим часом (14.00 за Гринвічем) проводиться особлива церемонія.

      Генеральний секретар ООН в своїй промові закликає народи всього світу відмовитися від війни, насилля й жорстокості. Після цього - удар в «Дзвін мира» и хвилина мовчання.

           

«Дзвін миру» подарувала ООН Японська асоціація сприяння ООН 1954 року. Його виготовили з монеток, зібраних дітьми в 60 країнах світу.

            Звук цього дзвону - це нагадування людям, що найцінніше в житті - саме ЖИТТЯ.

Звук Дзвону миру

            Війна – це зло. 

            Україна сьогодні потерпає від російської агресії, і як ніколи – потребує МИРУ.

 

Вінниця - іменинниця
(659 років)

        

     У другу суботу вересня Вінниця, традиційно, відзначає одне з найважливіших свят - День міста. Цьогоріч  нашій Вінниці виповнюється 659 років.

     Місто фонтанів, скверів, гарних сучасних проспектів, затишних кав'ярень, швейцарських трамваїв,  місто цікавих культурних заходів, фестивалів, а ще місто, яке  визнано, декілька років поспіль, найкомфортнішим.

        В цей важкий час для всієї України та українського народу, як і інші міста Вінниця живе: допомагає ЗСУ, пораненим Воїнам, тимчасово переміщеним громадянам і твердо вірить, що наступного року ми будемо святкувати ювілей уже у своїй, мирній державі.

 

    Цього року культурно-мистецькі заходи проходитимуть в онлайн та офлайн-форматі.

        До привітання городян та гостів нашого міста долучилися міські бібліотеки

• транслюватиметься відеопрезентація «Я люблю своє місто» від бібліотеки-філії №22;
• бібліотека-філія №17 транслюватиме презентацію творів відомих вінничан «Мій рідний край – земля моєї долі»;
• У Центральній бібліотеці для дітей та юнацтва відбудеться віртуальна виставка «Місто на В»;
• Віртуальну подорож «Вінниця. Особливий ракурс» (про мурали міста) організовує бібліотека-філія №4;
• Бібліотека-філія №1 представить краєзнавчі замальовки «Вінницький альбом»;
• Бібліотека-філія №18 проводить відеопрезентацію «Вінниця – моє рідне місто».

        Наша бібліотека підготувала підбірку літератури про наше чудове місто, яку ви можете взяти на абонементі у закладі. 

Ласкаво просимо!

8 вересня
Міжнародний день грамотності

Граматика повеліває навіть королями.

Ж.-Б.Мольєр

    

       

     Міжнародний день грамотності відзначають з 1966 року. Ця традиція була започаткована рекомендацією Всесвітньої конференції міністрів освіти ЮНЕСКО з ліквідації неграмотності, що відбулася в Тегерані у вересні 1965 року.

        Мета Міжнародного дня грамотності — відзначити, що бути грамотним важливо для кожної людини та суспільства в цілому. Він підкреслює важливість грамотності та хоча б базової освіти як незамінних інструментів, що необхідні для побудови суспільства у XXI столітті.

    Грамотність - свято для людства, яке досягло вражаючого прогресу в цій галузі, довівши кількість грамотних людей у світі до чотирьох мільярдів. Однак грамотність для всіх - дітей, молоді та дорослих - ще не до кінця досягнута мета.
    Боротьба з неписьменністю як і раніше залишається завданням величезного масштабу і складності. Незважаючи на помітні успіхи багатьох країн, більше 860 мільйонів дорослих залишаються неписьменними, а більше 100 мільйонів дітей не ходять до школи.

    Грамотніть є тим фундаментом, на якому будується подальший розвиток особистості. Тільки грамотність сьогодні залишається тим критерієм, за яким людину можна назвати освіченною і культурною.